Лілія Козаченко

За село Карвинівку відбувся жорстокий  бій 4 січня 1944 року. Проходив він під командуванням  двох армій-60-ї  генерала І.Д. Черняхівського і I – гвардійської під командуванням Гречка.

При визволенні Карвинівки та населених пунктів, що відносяться до тамтешньої Сільської ради загинуло більше 150 чоловік. Прізвища 143 воїнів відомі. З них 9 партизанів, 92 воїни рядового складу, 23 сержанти, 19 офіцерів молодшого складу.

На жаль, 12 чоловік з них занесені до районної Книги пам’яті як безадресні. Тобто не знаємо, звідки вони, хто вони. І може хтось і досі шукає своїх батьків, дідів, а то й прадідів.

            На території Карвинівської Сільради розташовано 9 військових поховань. З них – 7 братські могили і 2 – одиночні захоронення. Ці поховання розташовані на сільському кладовищі в Карвинівці, біля церкви, біля будинку культури, в Гремячому, в урочищі Драчани, “17–й  партз’їд”.

Нище приведено дещо з розповіді колишнього командира взводу управління 6-ї  гаубичної батареї 852 артилерійського полку 276 стрілецької дивізії лейтенанта у відставці Лева Яковича Трубаєва (м. Грозний) про ті далекі часи:

“…Такого кровопролитного побоїща, як 4 січня 1944 року під Карвинівкою, мені не доводилося бачити. Дуже багато бійців і командирів загинуло. [...] Але, не дивлячись на невдачу, розвідбат дав змогу вияснити сили противника. На другий день, перегрупувавшись, наша дивізія  оволоділа Карвинівкою, а 6 січня визволила Чуднів”.

(Інформацію взято зі статті “Ті січневі дні під Карвинівкою й досі ятрять невигойною раною”- Статистичні дані - Барчук П. (Відповідальний секретар комісії з написання Книги памяті району). “Інформація для роздумів”.  Романівський Вісник - Романів, 1996, - 4 cічня. (Див. aльбом “Карвинівка у пресі”)).